Прогнозы «благоприятных» и «неблагоприятных» дней

Публикуемые прогнозы «благоприятных» и «неблагоприятных» дней являются сказками астрологов, не имеют научного обоснования и подтверждаются на уровне случайных ошибок, т.е. не чаще 15% случаев, так полагают специалисты, замечая, что на современном этапе развития науки точный прогноз, но погоды, не превышает 3 суток.
Для метеопата именно прогноз погоды более, чем достаточен, так как позволяет предпринять необходимые меры, при которых метеопатические реакции и их последствия для его здоровья минимизируются.
Так что, если вы метеопат, одно из правил – следить за прогнозом погоды, но не прогнозами астрологов.

Comments

Post a Comment

Popular posts from this blog

The Principle of Optimality: When “Good Decisions” Depend on the Environment

When was the last time you made a decision and felt, with quiet certainty, “this is exactly how it needed to be”? Not just squeezing through under pressure, not choosing “let’s hope it somehow works out,” but experiencing a calm, grounded sense of rightness. If we look closely at such moments, the pattern repeats: you more or less understood what was happening, you saw a meaningful goal, you had at least minimal resources, you could count on honest feedback, and, most importantly, the decision felt truly yours, not imposed from outside. We call these conditions the five axes of decision ecology . When they are relatively healthy, even in catastrophic circumstances we retain the ability to choose in ways that do not destroy ourselves or those around us. When they are poisoned by distorted information, fear, or lack of support, we begin to suffer and act in ways we later do not recognize as our own. The Principle of Optimality lives inside this ecology: it describes how, under whatever...
Read more

Безперервний колективний травматичний стресовий розлад: досвід України як новий виклик для медицини

Image
Сучасні класифікації психічних розладів оперують терміном «посттравматичний стресовий розлад» (ПТСР) для опису реакцій на пережиту травму. Це корисна, але історично мирна концепція: «подія сталася», минула, і далі ми маємо справу з наслідками. Для країн, які живуть у довготривалій війні, це припущення не працює. Травматична подія не закінчується. Вона триває, змінюється, повертається у нових формах, охоплює не лише індивідуума, а ціле суспільство. Саме для опису цієї реальності ми вводимо поняття  безперервного колективного травматичного стресового розладу . Україна сьогодні — приклад такого стану в реальному часі. Обстріли, втрати, вимушене переселення, економічна нестабільність, постійна тривога за близьких, хронічна втома, інформаційний шум, політичні й соціальні конфлікти — усе це не «окрема травма», а фон, який не зникає. Людина не повертається з «події» у безпечне середовище. Вона живе в середовищі, де загроза й невизначеність стали нормою. Те саме стосується й колективу: гро...
Read more